ХІРУРГІЯ – ЦЕ ЇХ ЖИТТЯ : ЛІКАРСЬКА ДИНАСТІЯ МУРАВЙОВИХ

УДК 016:617(477.42) Муравйови

 

Біобібліографічний покажчик

 

ХІРУРГІЯ – ЦЕ ЇХ ЖИТТЯ :

ЛІКАРСЬКА ДИНАСТІЯ МУРАВЙОВИ

                         

                  Укладач : Домс Т.В., бібліограф відділу НМІ ОНМБ

                   Редактор: Смалюх І.П., заступник директора ОНМБ

                   Відповідальна за випуск: Осика А.В., директор ОНМБ

 

ВІД УКЛАДАЧА

 

    Біобібліографічний покажчик  «Хірургія – це їх життя: лікарська династія Муравйових» є продовженням видань серії «Славні імена охорони здоров’я Житомирщини». Покажчик присвячений лікарській та науковій діяльності династії Муравйових.

      Біобібліографічний покажчик складається з трьох розділів. Розпочинається видання розділом «Лікарська та наукова діяльність династії Муравйових», який висвітлює біографічні дані династії Муравйових, розкриває їх творчу і практичну діяльність. Другий розділ представляє результати наукової діяльності – наукові праці, надруковані у різних типах фахових видань, патенти на корисні моделі. Третій розділ містить джерела про лікарську династію Муравйових.

    Наукові праці в покажчику розташовані в алфавіті авторів і назв.

     При підготовці покажчика використані документальні фонди обласної наукової медичної бібліотеки Житомирської обласної ради, Інтернет-джерела.

     Покажчик не претендує на вичерпне відображення документів.  

     З вдячністю приймемо всі зауваження та пропозиції щодо структури і наповнення покажчика від користувачів на адресу обласної наукової медичної бібліотеки: 10002, м. Житомир, вул. Пушкінська, 62. Тел.: (0412) 47-30-83.

 

ЛІКАРСЬКА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

ДИНАСТІЇ МУРАВЙОВИХ

 

     Майже століття із охороною здоров’я Житомирщини пов’язано кілька поколінь лікарів із родини Муравйових. Добрий слід рятівників людського життя, патріотів, непересічних фахівців лікарської справи залишили представники цього роду в Дзержинську (тепер Романів), Любарі і Любарському районі, навколишніх регіонах Вінниччини і Хмельниччини, Житомирі та області. Відрадно, що історія роду лікарів Муравйових твориться і нині, віриться, що не пересічеться і надалі.

    Зачинателем лікарської традиції є Петро Петрович Муравйов, уродженець містечка Троянів, що під Житомиром. На початку XX століття закінчив медфакультет Київського університету ім. Св. Володимира, стажував за кордоном, приятелював з О.Ф. Гербачевським. Обрав фах акушера-гінеколога. Мав звання військового лікаря третього рангу. У довоєнний час та під час Великої Вітчизняної війни працював у Романові. За допомогу партизанам та підпільникам, звільнення молодих людей за медичними показаннями від вивезення на примусові роботи до Німеччини нагороджений медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни». Тривалий час завідував пологовим відділенням Любарської райлікарні, очолював акушерсько-гінекологічну службу під началом сина, головного лікаря.  Поряд із чоловіком все своє життя віддала охороні здоров’я дружина Олена Іванівна - фельдшер, яка до схилку літ трудилася на різних посадах середнього медичного працівника у Любарській лікарні.

    Та, мабуть, найяскравіше виявивсь талант лікаря у сина - Вітольда Петровича -  досвідченого хірурга з понад 50-річним стажем, лікаря вищої категорії, відмінника охоро­ни здоров’я, лауреата обласної премії ім. О.Ф. Гербачевського, талановитої люди­ни і щасливого сім’янина.

    Він народився в Троянові  3 липня 1924 року. Десять класів (родина жила тоді в Коростишеві) закінчив перед самою війною. Разом із батьком довелося попрацювати санітаром у військовому шпиталі.

    - Тяжко там було. Поранених багато, ще й тяжко поранених, - згадував зі слізьми на очах Вітольд Петрович. - У довгому такому коридорі, застеленому соломою, лежать вони, пам’ятаю, один біля одного, як снопи. Й стогін їх і досі немов чую: "Санітаре, дай води! Помираю я…" Батько не раз брав сина в операційну допомагати. Перші спостереження здійснення операцій майбутній видатний хірург провів саме там. Під впливом бачено­го і того, що робили батьки, в юнака з’явилося бажання йти їхніми слідами...

     - У нас медична така сім'я. Дідусь свого часу був професором Варшавського університету, гінекологом. Тож я - лікар уже в третьому поколінні, - розповідав Вітольд Петрович.  

     В 1943 році, коли звільнили Київ від ворогів, він став студентом Київського медичного інституту. Коли ще вчився, любив замальовувати в "анатомці" препарати - мав до цього хист. Це помітив знаний і шанований у медичних колах професор Спіров: "Молодий чоловіче, Ви не бажаєте попрацювати зі мною художником-препаратором на кафедрі?". Четвертий-п’ятий курси Муравйов В.П. займався клінікою. Й усього себе присвятив хірургії - відвідував хірургічні товариства Києва, займався в хірургічному гуртку на кафедрі. Ще в ті часи го­ловний лікар Житомирської обласної лікарні О.Ф. Гербачевський узяв шеф­ство над талановитим юнаком, котрий після закінчення 4-го курсу проходив тут практику. Вже тоді досвідчений лі­кар розгледів у молодому колезі тала­новитого послідовника і дозволив йому самостійно зробити килорозтин та де­кілька апендектомій. Головний лікар (в свою чергу) вра­зив молодого практиканта своєю інтелігентністю, людяністю, тим, що дбав про персонал лікарні. Вітольд Петрович був пе­вен, що став хірургом з благословіння Олександра Федоровича.

     По закінчен­ні у 1948 році лікувального факультету Київського медінституту молодого спеціаліста хоті­ли направити фтизіатром до Ворошиловградської області, бо тоді був дуже поширений туберкульоз. Це призначен­ня ледь не знищило мрію про хірургію. Олександр Федорович Гербачевський разом з началь­ником обласного управління охорони здоров’я Струєвим звернувся до Міністра охорони здоров'я, мовляв, у нашій області хірургами забезпечені лише двадцять відсотків районів. Так, за їхнього сприяння, Вітольд Петрович став хірургом й потрапив на Житомирщину.   

     Розпочинав  свій трудовий шлях В.П. Муравйов  у Дзержинській районній лікарні, згодом був переведений до Червоноармійської ЦРЛ, в червні 1951 року - призначе­ний хірургом Любарської райлікарні, а з 1952 року, у 27 років, безпартійний лікар призначається головним лікарем і завідуючим хірургічним відділенням Любарської районної лікарні, де хірурга до цього часу не було, а оперував лікар з Бер­дичева, який приїздив до Любара по виклику. Через якийсь час приходить наказ із облздоровввідділу: зобов’язати головного лікаря й хірурга В.П. Муравйова відповідати за оперативне акушерство - один із найскладніших напрямків роботи. Хоч як він відмовлявся - довелося брати й це на себе. Тоді такі часи були - не виконати наказ було просто неможливо. Вісім років підручник із акушерства був для нього настільною книгою. Зробив п'ятдесят шість кесарських розтинів, а це немало.  

     Довелося йому в Любарі й погосподарювати - був же й головним лікарем. І тут Вітольд Петрович виявив ще одну грань свого таланту - організаторські здібності. Спадщина, яку отримав головний лікар, була плачевною. Приміщення лікарні напівзруйновані, відсутні дитяче відділення, поліклініка та пологовий будинок. Дільничні лікарні перебували не у кращому стані. На весь район застарілий портативний рентгенапарат і працювало лише 9 лікарів.

     Якщо спробувати розділити тогочасну діяльність лікаря по напрямах, то можна визначити таке: лікувальна практика, постійне навчання і науковий пошук, господарські та адміністративні обов’язки.

     Прийом хворих здійснювався будь-де і будь-коли. Доступність була неймовірна. Навіть вже в кращі 60-і роки XX ст., коли добавилося лікарів, хворі могли потрапити до В.П. Муравйова на прийом не тільки в поліклініці. А там, у дні прийому Вітольда Петровича, кожен раз надавалася ним допомога 40-50 пацієнтам. Хворі приймалися у скромному кабінеті головлікаря, де кушеткою слугував диван, на тапчані у кімнатці, що пишно йменувалася «Санпропускником», або в амбулаторіях дільничних лікарів. При цьому повсюдно відчувалося уважне, зацікавлене ставлення до всіх, неодмінне бажання допомогти.              

     Цілодобово оперувалися ургентні хворі, хоча улюбленим був нічний час, який відводився для планових хірургічний втручань. Постійно зростав рівень і обсяг хірургічної допомоги. Було подолано смертність від невчасного виявлення та оперування гострих хірургічних хвороб (апендицит, прорив виразки шлунку, ущемлення грижі, заворот кишківника, гострий холецистит). Все більше і більше проводилося успішних планових операцій на органах черевної порожнини та грудної клітки. Діапазон оперативних втручань щоразу розширювався. Завдяки майстерності та сміливості В.П. Муравйова в Любарі оперували на шлунку, печінці і жовчних шляхах, легенях, судинах, передміхуровій та щитовидній залозах. Було доступним оперативне лікування ускладнених переломів кісток, пересадка шкіри при великих дефектах по методу академіка І.П. Філатова, тощо. Усе це робилося одним хірургом, асистентами якого були лікарі не хірурги за фахом. Часто такими помічниками були медсестри, дільничні фельдшери, які доставили хворих, практиканти. Незамінними тут були і операційні сестри, які розуміли лікаря з півслова, були майстрами своєї справи і спра­вжніми колегами. Безсумнівно, що формуючою основою тут був лікар.

     Частину операцій (на легенях, печінці, черепі, матці) на початку 60-х років минулого століття проводили лише в Любарі та обласній лікарні.

     Авторитет хірурга В.П. Муравйова був дуже високим. Його знали в прилеглих районах сусідніх областей. При потужності хірургічного відділення 30 ліжок одночасно лікувалося 40-50 хворих, поширеним був «валет», коли на ліжку лежало відразу двоє хворих, «голова до ніг». Ціле літо використовувалася як палата велика веранда, де проводилося лікування хворих пере­важно на туберкульоз хребта (хворі місяцями лежали у гіпсових «ліжках»). На перших порах пацієнтів клали навіть у палатках у саду лікарні.

    Завдяки ініціативі В.П. Муравйова було обладнано операційну в Новочорторийській дільничній лікарні, куди головний лікар виїздив для оператив­них втручань.

     Будучи хірургом-практиком, лікар В. П. Муравйов здійснював науковий пошук. Продовжував вести ще започатковані у студентські роки журнали-альбоми, куди вписував суть проведених операцій, вносив власноручні замальовки хірургічних втручань, фотографії. Було зібрано ящик із колекціями жовчних каменів, вийнятих при хірургічному лікуванні калькульозних холециститів. Результати операцій узагальнювалися, співставлялися, робилися висновки. Усе це вилилося в наукові публікації для хірургічного журналу. Всього в Любарі було підготовлено 11 таких праць.

     Лікар В.П. Муравйов постійно вчився. Він проходив тривалі підвищення кваліфікації в обласній лікарні, хірургічних клініках Києва. Його вчителями були Заслужений лікар УРСР Гербачевський О.Ф., професори Коломийченко, Авілова, Спіров, Караванов, Іщенко, кращі хірурги та акушери-гінекологи області: Шамаєва І.І., Чугаєвський О.Я., батько – Муравйов П.П. Вітольд Петрович брав участь в усіх з’їздах хірургів СРСР та УРСР, починаючи з 1954 року.

     Ставши головним лікарем Любарського району, В.П. Муравйов зрозумів, що без покращення матеріальної бази лікувально-профілактичніх закладів годі й думати про підвищення ефективності їх діяльності. Тому щоденно, виходячи з тогочасних умов, дбав про господарські справи, був ініціатором і неодмінним учасником робіт. Не гребував найменшими здобутками, вникав навіть у другорядні справи, був бережливим господарем. Важливим об’єктом для головного лікаря стало підсобне господарство, за доходи якого було придбано новий автомобіль «Москвич» та другу пару коней. Про це в своїх спогадах з гордістю говорить В.П. Муравйов. І це при тій славі і знаності, коли з нагородженням медаллю, наприклад, вітали його міністр охорони здоров'я УРСР та головний хірург республіки.

     Зусиллями головного лікаря було капітально відремонтовано головний  корпус лікарні, зведено пологове відділення, прийнято на баланс і відремонтовано під відділення цілий ряд будівель, які більш-менш задовольняли потреби лікарні.  

     Як наслідок лікарня збільшила свою потужність утричі. Аналогічними були зміни у дільничних лікарнях. Справжнім тріумфом господарської діяльності В.П. Муравйова стало спорудження у с. Липно типової дільни­чої лікарні, яка була зведена за кошти місцевого колгоспу.

     Однак заповітною мрією головного лікаря і хірурга залишилося будівництво типової районної лікарні. Було проведено підготовчі роботи. І спра­ва стояла на початку проектування та будівництва. Але через ліквідацію району зусилля В.П. Муравйова залишилися марними і стали реальністю через 15 років за тією ж схемою, що пропонував лікар. Нині Любар має сучасний комплекс районної лікарні.

     Зрозуміло, що сам, наодинці з проблемами, не маючи розуміння та підтримки, В.II. Муравйов нічого не зробив би. Тому лікар цінував кад­ри, любовно виховував, помічав і відзначав старання, добросовісність у праці, поважав людську гідність. Ніколи не доводилося чути від лікаря сакраментальне для ряду колишніх та нинішніх керівників: «немає з ким працювати». Доповнюючи давнє прислів’я «Оточення творить короля», хочеться сказати: «І король творить власне оточення за своїм образом та уподобаннями». На кінець праці Муравйова В.П. у Любарі загін лікарів зріс до 30 чоловік. Діяльність колективу медиків Любарщини під керівницт­вом В.П. Муравйова, при увазі і допомозі тодішніх місцевих органів вла­ди, так оцінив головний лікар обласної лікарні О.Ф. Гербачевський на медраді в облздороввідділі: «... зуміли відродити після війни охорону здо­ров’я і поставити її на передовий рівень».

     Був побудований пологовий будинок, терапевтичне та дитяче відділення, відремонтовано аптеку, придбано рентгенапарат. Крім того, під керівництвом В.II. Муравйова звели нову поліклініку, провели водогін, каналізацію, побудували льох мурований - льоду вистачало від зими й до наступної, звели нову пральню, розширили гараж, обклали цеглою хірургічне відділення, побудували дерев’яну веранду на двадцять п’ять ліжок - тоді там лікували кістковий туберкульоз. А ще збільшили операційну - зробили справжню операційну кузню. Були такі інструменти, яких і обласна лікарня не мала. Криваві репозиції кісткових переломів, наприклад, вимагають наявності спеціальної електропилки - зробили її. Здійснювали пластичні операції, пересадки кісток, закривали дефекти черепа кістками, подовжували кінцівки. Тоді було таке становище, спеціалістів із області викликали нечасто - брали навантаження й відповідальність на себе. В.II. Муравйов оперував вогнепальні поранення черепа, здійснював нейрохірургічні операції.  За дев’ятнадцять років праці в Любарському районі здійснив 12500 операцій. Із них 240 - резекцій шлунка, одинадцять - видалень частки легені, стільки ж операцій Вертгайма, проводив кісткові операції, криваві репозиції. При­хильність до хірургії була незмінною, тому в лютому 1967 року Вітольд Петрович пише заяву з проханням звільнити його від адмініст­ративної роботи і дати можливість удень і вночі оперувати, оперувати, оперувати... Так Вітольд Петрович став завідувачем хірургічного відділення.

     Добра слава не обмежувалася лише Любарщиною. Такого талановитого хірурга жадав мати й обласний центр. З 1967 року подружжя лікарів Муравйових - Вітольд Петрович та Вікторія Миколаївна (лікар-педіатр) переводяться до Житомира. Згідно з розпорядженням облвідділу охорони здоров’я В.П. Муравйов очолив хірургічне відділення першої міської лікарні, а дружина - неонатологічну службу пологового відділення.

      Але на все життя Вітольд Петрович зберіг добру пам’ять про роки молодості і зрілості, віддані Любарському району. Часто приїздив до райлікарні як обласний спеціаліст, оперував, консультував. Допомагав любарчанам, як тільки міг, і в Житомирських лікувальних закладах. Через роки не забулося добро, зроблене В.П. Муравйовим у Любарсь­кому районі. З нагоди 650-річчя із часу заснування селища, лікарю, рятів­нику і патріоту було присвоєно почесне звання «Почесний громадянин Любара», належно вшановано на урочистостях.

     З 1976 року - праця на посаді завідуючого хірургічним відділенням обласної лікарні. Вітольд Петрович сповна віддавав себе праці. Весь талант, вміння, досвід служили благородній справі - врятуванню людського життя.

    Він став хірургом широкого профі­лю. Після спеціалізації у М. Амосова, на яку його направив О.Ф. Гербачевський, В.П. Муравйов першим на Житомирщині став видаляти легені. Робив також ортопедичні операції, спеціалізувався на операціях черевної порожнини.

     Такий талановитий досвідчений хі­рург, безумовно, мав немало учнів, які із задоволенням училися в нього, пра­цювали поруч і якими пи­шався Вітольд Петрович. Серед них - професор М.Ю. Ничитайло, генерал-майор М.П. Захараш,  І. Дедерко, який очолював медичну службу міліції у Житомирі (з ним Вітольд Петрович пропрацював 25 років в обласній лікарні). Проходив у нього інтернатуру і став талановитим торакальним хірургом В.Л. Савченко.

     Вітольд Петрович покладав на сучас­ну молодь певні надії, вважав її здібною і талановитою (лише шкодував, що в су­часних умовах молоді лікарі не можуть так удосконалюватись, як він раніше, через брак коштів і неможливість перед­плачувати медичну літературу, постій­но працювати з нею, щоб крокувати в ногу з наукою).

     Одинадцять років завідував хірургічним відділенням обласної лікарні, коли ж пішов на пенсію - вісім років працював у відділенні інтенсивної терапії.

     - І хоч яке було навантаження, та працювалося легко - фінансовому забезпеченню нинішні лікарі позаздрили б, - згадував він. - Тоді хворі не купували медикаменти за свої кошти - це каралося. З одного боку - роботи багато, тяжко, з іншого ж - держава йшла назустріч потребам медицини, а відтак і людям загалом. Я виписував більше дванадцяти хірургічних журналів - німецьку, чеську, польську, англійську, американську, вітчизняну літературу. Всю зарплату на це витрачав, хоч і невелика вона була. Засинав і просинався з журналом у руках. Що нове там прочитаю, яка лишень операція мені сподобалася - застосовував у своїй практиці. Оперував же багато - люди вірили мені. Якщо скажу, що потрібна операція - ніяких сумнівів у них не виникало.

     Вітольд Петрович Муравйов видав дві монографії, його робота відображена в 22 журналах.  Він - унікальна людина. Всі цікаві оперативні втручання відображав у своїх альбомах, фотознімках, малюнках. Тому й досі зберігся багатющий арсенал оперативних втручань. Колись два хірурги з Польщі, пого­ртавши хірургічний альбом хірурга В.П. Муравйова, запропонували йому роботу у Варшаві. Але Вітольд Петро­вич на це відповів: «Звідси я нікуди не поїду, бо люблю Україну. Тут я отри­мав освіту, тут прожив життя, тут моя Батьківщина»...

     Монографія «Резекція шлунка при ускладненій виразці шлунку та дванадцятипалої кишки», яка вийшла 2005 року, - результат багаторічного критичного, осмисленого аналізу власного досвіду автора у виконанні цієї операції та глибоко усвідомлені судження лікаря-клініциста у її оцінці. 

     Гідно продовжує традицію лікарів Муравйових син - Тадеуш Вітольдович, який після закінчення того ж Київського медінституту працював спочатку лікарем-ординатором, удосконалював свою майстерність, проходячи стажування в кращих клініках Москви, Ленінграда, Києва, Харкова.

      З 1995 року Т.В. Муравйов очолив відділення торакальної хірургії обласної клініч­ної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського. Наразі відділення розгорнуто на 40 ліжок, де проводиться сучасні діагностика та лікування захворювань органів грудної порожнини. У відділені виконуються всі види оперативних втручань на легенях, стравоході, межистінні, діафрагмі, перикарді та серці при його пораненнях. Дався, мабуть, взнаки почин батька, який у 60-і роки після навчання у Київському інституті туберкульозу і грудної хірургії  ім. Яновського під керівництвом знаменитого М. Амосова успішно прооперував на легенях в умовах районної лікарні (чи не вперше в Україні). Син гідно продовжує, розвиває розпочате батьком і дідом.

      Пішов з життя Вітольд Петрович Муравйов 4 квітня 2014 року.

     Медична династія Муравйових продовжується і в ону­ках Вітольда Петровича, які закінчили Одеський національний медичний університет, мають наукові праці в фахових виданнях, патенти на корисні моделі.

     Федір Тадеушевич працює лікарем-хірургом у відділенні інвазивних методів діагностики та лікування Житомирської обласної клініч­ної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, Петро Тадеушевич – кандидат медичних наук, працює в Одеському медичному центрі хірургії печінки та підшлункової залози.

        Секретом наступності успіху династії лікарів Муравйо­вих є принцип, викладений у думці Вітольдом Петровичем з його спога­дів: «Не повинна пропасти з пам’яті стежина, по якій ми йшли. Перш за все ми оглядаємося назад, щоб по пройденому вгадати, куди йти далі. Рухаючись вперед, часом навмання, ми бачимо перед собою смужку світла, яка падає на наш подальший шлях від когось серед нас».

     Саме таким світлом для інших було, є і буде життя і праця кожного з династії лікарів Муравйових.

 

МОНОГРАФІЇ

 

     Діагностика та лікування спонтанного пневмотораксу в умовах районних лікарень / Муравйов Т.В., Артюх В.В., Бартош Г.К., Дрозд А.В., Клюєв В.А., Марцун Т.І., Данилюк І.М. – Житомир, 2015. – 8с.

     Муравьёв В.П. Желчно-каменная болезнь и непроходимость желчных протоков в хирургической практике : монография / В.П. Муравьёв, Т.В. Муравьёв, П.Т. Муравьёв, И.Е. Дедерко. - Житомир: Полісся, 2009.

     Резекция желудка при осложнённой язве желудка и двенадцатиперстной кишки / В.П. Муравьёв, И.Е. Дедерко, Т.В. Муравьёв, П.Т. Муравьёв. – Житомир: Полісся, 2005. – 216 с.  

 

НАУКОВІ ПРАЦІ У ЗБІРКАХ СТАТЕЙ

ТА ФАХОВИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ

 

     Аспекти комплексної терапії гострого деструктивного панкреатиту / Б.С. Запорожченко, О.Б. Зубков, Г.Ю. Коритна, П.Т. Муравйов // Харківська хірургічна школа. - 2011. - № 3. - С. 14-16. 

     Бартош Г.К. Випадок рідкісного ускладнення гнійного інфільтративного ларингіту / Г.К. Бартош, Т.В. Муравйов, В.В. Артюх // Шпитальна хірургія. - 2015. - № 3 . - С. 77-78.

     Випадок первинної черевної вагітності, родорозрішений через лапаротомію  / М.І. Борщівський, В.П. Муравйов, В.В. Шеверев, Н.П. Кравчук // Шпитальна  хірургія. - 2003. - № 1. - С. 93-96.

     Досвід лікування поранень серця в Житомирській області за 10 років  /  Т.В. Муравйов,  В.Л. Савченко, Г.К. Бартош, М.С. Кутишенко // Шпитальна  хірургія. - 2005. - № 2. - С. 91-92.

     Запорожченко Б.С. Застосування плазмаферезу в комплексній терапії гострого деструктивного панкреатиту / Б.С. Запорожченко, Г.Ю. Коритна, П.Т. Муравйов // Шпитальна хірургія. - 2011. - № 3. - С. 13-15. 

    Інструментальні пошкодження стравоходу / К.П. Строцький, І.Ю. Губренюк, І.П. Кравчук, Ф.Т. Муравйов, О.О. Мельник, Г.К. Бартош, В.В. Артюх, А.В. Дрозд, А.О. Патола, В.А. Клюєв, Т.В. Муравйов // Актуальні питання сучасної медицини: збірник наук. праць. - Житомир, 2011. - С. 159-162.

    Клінічний випадок лікування лімфангіолейоміоматозу легень / Т.В. Муравйов, М.В. Хренов, Г.К. Бартош, А.В. Дрозд, В.В. Артюх, В.А. Клюєв, А.О. Патола, Ф.Т. Муравйов // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2013. – Том 14, №1. - С. 132-134. 

     Корекція синдрому ендогенної інтоксикації в терапії гострого деструктивного панкреатиту / Г.Ю. Коритна, П.Т. Муравйов, І.В. Шапаров // Актуальні проблеми сучасної медицини / Вісник української медичної стоматологічної академії. - Полтава, 2012. - Том 12, №  3.­ - С.138­-141.

    Муравйов В.П. Метод Bradley та Fulenwider в лікуванні нагноєнь підшлункової залози  / В.П. Муравйов, І.Є. Дедерко, Т.В. Муравйов  // Шпитальна  хірургія. - 2003. - № 1. - С. 108-113.

    Муравйов В.П. Первинний  рак  кукси шлунка після  резекції шлунка з приводу виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки / В.П. Муравйов,  Т.В. Муравйов // Шпитальна  хірургія. - 2004. - № 1. - С. 102-105.

    Муравйов В.П. Що повинен знати хірург в анестезії // Шпитальна хірургія. – 2001. - № 3. – С. 186-189.

    Муравйов В.П. Що повинен знати хірург про дифтерію / В.П. Муравйов, Т.В. Муравйов, П.Т. Муравйов // Шпитальна хірургія. - 2006. - № 2. - С. 89-93.

     Муравйов Т.В. Десятирічний досвід лікування хворих на гострий медіастиніт / Т.В. Муравйов, В.В. Артюх, А.В. Дрозд // Шпитальна хірургія. - 2015. - № 3. - С. 59-62. 

    Муравйов Т.В. Клінічний випадок лікування хондросаркоми груднини / Т.В. Муравйов, Г.К. Бартош, А.О. Патола // Шпитальна хірургія. - 2014. - № 3. - С. 91-93.

      Муравьёв В.П. Лечение холециститов в условиях сельской районной больницы // Научные труды врачей Житомирской области УССР. – Житомир, 1959. – С. 122-126.   

    Муравьёв В.П. Пять случаев цистикодуоденостомии // Клиническая хирургия. – 1964. - № 6. – С. 76-77.

    Муравьёв В.П. Случай острого флегмонозного аппендицита и перфоративной язвы желудка у 14-летнего // Научные труды врачей Житомирской области УССР. – Житомир, 1959. – С. 127-128.

    Муравьёв В.П. Страница истории // Проблеми і перспективи розвитку охорони здоров'я в Житомирській області: матеріали до наук-практ. конф., присвяченої 100-річчю обллікарні ім. О.Ф. Гербачевського. – Житомир, 1995. – С. 33-34.

    Муравьёв П.Т. Комплексное хирургическое лечение больных острым панкреатитом на различных этапах течения заболевания в условиях коррекции синдрома гиперметаболизма-­гиперкатаболизма: дис. канд. мед. наук  / П.Т. Муравьёв; Одесский. НМУ. ­ - Винница, 2012. -­ 187 с. : ил. ­ 

    Муравйов П.Т.Применение миниинвазивных хирургических вмешательств на различных этапах течения острого панкреатита : магистр. работа : 14.01.03 / П. Т. Муравьев, 2009. - 61 с.

     Муравьёв Т.В. Случай успешного лечения отрыва левого главного бронха / Муравьёв Т.В., Мазур В.Г. // Проблеми і перспективи розвитку охорони здоров’я в Житомирській області: матеріали до наук-практ. конф., присвяченої 100-річчю обллікарні ім. О.Ф. Гербачевського. – Житомир, 1995. – С. 138-139.

     Наблюдение успешного лечения отрыва левого главного бронха / Т.В. Муравьёв, В.Г. Мазур, Г.К. Бартош, В.Л. Савченко, И.Н. Данилюк, В.С. Литвак // Клінічна хірургія. – 1994. - № 10. – С. 66.

     Новая лифтинговая система в лапароскопической хирургии острого холецистита у лиц с высоким индексом полиморбидности / Запорожченко Б.С., Колодий В.В.,  Бородаев И.Е., Муравьёв П.Т., Зубков О.Б. // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2014. - № 1, Ч. 2, Т. 18. – С. 269-272.

     Особенности ведения послеоперационного периода у больных с осложнённым острым деструктивным панкреатитом с акцентом на коррекцию гиперметаболизма / Б.С Запорожченко, П.Т. Муравьёв, О.Б. Зубков, И.Е. Бородаев, А.Ю. Корытная, // Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2012. - Том13, №3. - С. 347-350. 

     Панкреатодуоденальна резекція у лікуванні раку головки підшлункової залози та періампулярної зони / Б.С. Запорожченко, В.І. Шишлов, О.Б.Зубков, І.Є. Бородаєв, В.М. Качанов, П.Т. Муравйов // Практична медицина. - 2010. - № 4. - С. 208-211. 

     Принципы диагностики и лечения злокачественных новообразований поджелудочной железы / П.Т. Муравьёв, А.Ю. Корытная, В.Г. Шевченко, Б.С. Запорожченко // Вісник морської медицини. - 2007. - № 4. - С. 29-31. 

    Сучасні підходи до лікування хворих з обтураційною жовтяницєю доброякісного ґенезу / Б.С. Запорожченко, А.А. Горбунов, П.Т. Муравйов та ін. // Науковий вісник Ужгородського університету.- 2014. - № 1(49).­ - С. 80-­82.

     Три випадки лікування пізніх бронхоплевроторакальних нориць після пневмонектомій / Т.В. Муравйов, Г.К. Бартош, А.В. Дрозд, В.В. Артюх, В.А. Клюєв, А.А. Патола, Ф.Т. Муравйов // Торакальна хірургія. Збірник наукових праць. - Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2010. Вип. 1. Ч. 1. - С. 65-67.

     Три випадки хірургічного лікування хвороби Кастлемана  / Т.В. Муравйов, Г.К. Бартош, А.В. Дрозд, В.В.Артюх, В.А. Клюєв, А.А. Патола, Ф.Т. Муравйов // Торакальна хірургія. Збірник наукових праць. - Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2010. Вип. 1. Ч. 1. - С. 62-65.

     Ускладнений гострий деструкційний панкреатит: тактика хірургічного лікування / Б.С. Запорожченко, І.Е. Бородаєв, А.А. Горбунов,  В.Н. Качанов, П.Т. Муравйов // Львівський медичний часопис. - 2008. – Том 14, № 3. - С. 64-66.

    Хирургические подходы к диагностике и лечению энтерогенных кист средостения / Т.В. Муравьёв, Г.К. Бартош, А.В. Дрозд, В.В. Артюх, А.А. Патола, Ф.Т. Муравьёв // Торакальна хірургія. Збірник наукових праць. - Кіровоград : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2010. Вип. 1. Ч.  2. - С. 68-70. 

     Чотири випадки хірургічного лікування хвороби Кастлемана / Т. В. Муравйов, Т.І. Засланець, Г.К. Бартош, А.В. Дрозд, В.В. Артюх, В.А. Клюєв,  А.О. Патола, Ф.Т. Муравйов // Актуальні питання сучасної медицини: збірник наук. праць. - Житомир, 2011. - С. 274-278.

 

ПУБЛІКАЦІЇ В ЦЕНТРІЛЬНІЙ ТА МІСЦЕВІЙ ПРЕСІ

 

     Муравьёв В.П. Послеоперационный уход // Пульс. – 1998. – № 5. – С. 3.

     Муравьёв В.П. Предоперационная подготовка // Пульс. – 1999. – № 27. – 8  липня. – С. 3.

     Муравйов Т.В. Торакальна служба області  / Т.В. Муравйов,  С. Михалюк // Пульс . - 2007. - № 11. - С. 3.

 

ПАТЕНТИ НА КОРИСНІ МОДЕЛІ

 

     Пат. № 43901. МПК: A61B 17/00. Спосіб лікування ехінококозу печінки /І.В. Шарапов, Б.С. Запорожченко, Г.Ю. Коритна, В.Г. Шевченко, О.В. Вілюра, П.Т. Муравйов, О.М.  Алексєєв. Опубліковано: 10.09.2009.

    Пат. № 45680. МПК: A61B 17/3209A61M 25/088. Спосіб лікування післяопераційної кишкової непрохідності / І.В. Шарапов, І.Є. Бородаєв, П.Т. Муравйов, Б.С. Запорожченко, В.І. Шишлов, О.В., Вілюра,  А.А. Горбунов. Опубліковано: 25.11.2009.

    Пат. № 45706. МПК: A61M 25/01A61B 17/00. Спосіб лікування парезу кишечнику при деструктивних формах панкреатиту / В.І. Шишлов, А.А. Горбунов, О.В., Вілюра,  Б.С. Запорожченко, В.Г. Шевченко, Г.Ю. Коритна, І.Є. Бородаєв, П.Т. Муравйов. Опубліковано: 25.11.2009.

    Пат. № 45712. МПК: A61B 17/00A61M 25/088. Спосіб лікування та профілактики ранньої післяопераційної кишкової непрохідності / І.Є. Бородаєв, О.В., Вілюра, А.А. Горбунов, В.І. Шишлов, В.Г. Шевченко, П.Т. Муравйов, Г.Ю. Коритна, Б.С. Запорожченко. Опубліковано: 25.11.2009.

    Пат. № 56515. МПК: A61K 36/82A61K 31/375A61K 31/198... Суміш для ентерального зондового харчування  П.Т. Муравйов, В.Г. Шевченко, І.Є. Бородаєв, Г.Ю. Коритна, А.А. Горбунов, Б.С. Запорожченко. Опубліковано: 10.01.2011.

    Пат. № 65286. МПК: A61B 17/00. Спосіб накладання панкреатоєюноанастомозу при хірургічному лікуванні пухлин органів біліопанкреатодуоденальної зони /  Б.С. Запорожченко, П.Т. Муравйов, А.А. Горбунов, В.І. Шишлов, І.Є. Бородаєв, В.Г. Шевченко, Г.Ю. Коритна, В.М. Качанов. Опубліковано: 25.11.2011.

 

ПРО ЛІКАРСЬКУ ДИНАСТІЮ МУРАВЙОВИХ

    Бондарчук П.О. Лікарська династія Муравйових // Житомиру – 1125: Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 1125-річчю заснування міста Житомира (6-8 жовтня 2009 р., Житомир) / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – Житомир, 2009. – С. 329-334.

     Відділення інвазивних методів діагностики та лікування // http://zhokl.com.ua/viddilennya-likarny/tsentr-maloinvazivnoyi-hirurgiyi/

     Згадується Ф.Т. Муравйов.

    Відділення торакальної хірургії ЖОКЛ ім. О.Ф. Гербачевського // Торбас О.М. Історія розвитку хірургічної служби Житомирщини /О.М.Торбас, В.І.Лучків, П.С.Русак – Житомир, 2012. - С. 46-47.

     Згадується Т.В. Муравйов.

    Вітольд Петрович Муравйов // Історія розвитку охорони здоров’я на Житомирщині / З.М. Парамонов, В.К. Головаков, В.Д. Парій, В.Й. Шатило, В.І. Хренов. – Житомир, 2004. – С. 442-444.

    Врачи спасли парня, раненного ножом в сердце...//: http://zhitomir-online.com/subbota/4471-vrachi-spasli-parnya-ranennogo-nozhom-v-serdce.html

    Згадується Т.В. Муравйов.

     Історія хірургічного центру // http://www.asz.org.ua/index.php/history/histrory-flow/52-surgical-center...

         Згадується В.П. Муравйов.

    Історія хірургічної служби Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф. Гербачевського //Торбас О.М. Історія розвитку хірургічної служби Житомирщини /О.М. Торбас, В.І. Лучків, П.С. Русак – Житомир, 2012. - С. 27-30.

Згадується В.П. Муравйов.

    Їм дякують люди: огляд листів: Про окуліста обласної лікарні О.А. Мартиненко, зав. хірургічним відділенням обллікарні В.П. Муравйова, В.М. Животаєва, І.В. Сергієнка, М.С. Мельника, М.Ф. Овсяннікову з 1-ої міської лікарні м. Житомира // Рад. Житомирщина. – 1980. – 15 червня.

    Мельничук Ю. Хирург от бога: В.П. Муравьёву – 75 лет // Пульс. – 1999. – № 27. – 8  липня. – С. 1.

    Муравйов Вітольд Петрович // Імена в медицині у відгомоні часу. 2014 рік (друге півріччя): Календар знаменних та пам’ятних дат / Національна наукова медична бібліотека України. – К., 2014. – С. 5.

    Проніна Г. Хірургія – це їх життя: лікарська династія Муравйових // Пульс. – 1995. – 2 листопада. – С. 2.

    Проніна Г. Який батько – такий син: Про династію Муравйових з обл. лікарні ім. О.Ф. Гербачевського (хірурги) // Рад. Житомирщина. – 1996. – 24 грудня.

    Самая первая больница Житомирщины: Вчера, сегодня, затра… / В.Л. Савченко, С.В. Харченко, А.И. Вусык. – Житомир, 2002. – 52с.

     Згадується В.П. Муравйов.

    Хірургічно-торакальне відділення // Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського. Історико-публіцистичний нарис. – Житомир, 2005. – С. 293-294.

    Згадуються В.П. Муравйов, Т.В. Муравйов.

 

    Хірургія – це їх життя: лікарська династія Муравйових:  біобібліографічний покажчик / Укл.: Т.В. Домс. Житомир, 2015. – 18с.