«— Как это вы верите в Бога, поп и профессор Ясенецкий-Войно? Разве вы его видели, своего Бога?
— Бога я действительно не видел, гражданин общественный обвинитель. Но я много оперировал на мозге и, открывая черепную коробку, никогда не видел там также и ума. И совести там тоже не находил.»                                                                           

                                                                                                                                                                                                                                                                                                 (Із виступу  в суді по «справі лікарів» в Ташкенті. 1921р.)

 

 

 

                               В.Ф.Войно-Ясенецький. Лікар, вчений, архієпископ

 

                                                                           Біографія

 

    

 

             Мислитель, священик, лікар; доктор медичних наук, професор  Валентин Федорович    Войно-  Ясенецький (архієпископ Лука)

  народився  27 квітня ( 9 травня) 1877р. в м. Керч в сім'ї аптекаря.    Виховувався в  православній  вірі.  Молодість його пройшла в Києві,  куди переїхала сім'я. Тут він  закінчив гімназію і школу  малювання.  Вирішивши займатися тільки тим, що «корисно  для страждаючих людей», в 1903р. він закінчує  медичний факультет Київського університету св. Володимира.

      

            Під час російсько-японської війни завідував відділенням  хірургії в госпіталі  Київського  Червоного  Хреста в Читі. Там він  обвінчався з сестрою милосердя Ганною  Ланською. З 1905 по  1917рр. Войно-  Ясенецький працює земським лікарем в Симбірській,  Саратовській, Курській,  Ярославській губерніях, а  також на Україні і  в Переяславі-  Заліському.

 

            У 1916р. (по ін. Джерелами - в 1915) «мужицький доктор», як називав себе Войно-Ясенецький,  захистив  докторську дисертацію - «Регіонарна анестезія», визнану сучасниками найкращою роботою  року. 

                    

               Через хворобу дружини сім'я переїхала в Середню Азію, де Войно-Ясенецький

  в 1917-21рр.  працював головним хірургом Ташкента, сприяв  організації Туркестанського  університету. З  1920р.очолив кафедру  оперативної хірургії. У цей період він був уже    глибоко віруючою  людиною. У  1919р. від  туберкульозу помирає його дружина,  залишивши чотирьох дітей.

 

            У 1921р. Войно-Ясенецький висвячений в сан священика, але не перестає оперувати і  читати лекції.

          У 1923р. приймає постриг під іменем Лука і незабаром призначається  єпископом Туркестану.

           У червні 1923р. був заарештований як прихильник  патріарха Тихона,    звинувачений в  контрреволюційних  зв'язках.   1 923-1943 - роки тюрем і заслань (Бутирська і Таганська в'язниці в  Москві,  Єнісейськ, Туруханск, Ташкент,  Архангельськ, Красноярський край).        

          Скрізь, де можна, Войно-Ясенецький служить, проповідує і оперує,  створює чудові  наукові  праці з  хірургії. 

          У 1943р. Войно-Ясенецький - архієпископ Красноярський, через  рік його переводять в  Тамбов, де  він продовжує медичну діяльність у  військових госпіталях.

 

        У 1945р. була відзначена його лікарська і душпастирська праця: він нагороджується  медаллю «За  доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-45рр.» і отримує право  носити  діамантовий хрест на клобук у.    

          У 1945-47р. закінчив книгу «Дух, душа і тіло», розпочату ще в началі 20-х р.  

        

        З   1946р. він - архієпископ Кримський і Сімферопольський. В  1946р. В.Ф.Войно-  Ясенецький став  лауреатом Сталінської премії I  ступеня за наукову розробку нових    хірургічних методів лікування  гнійних захворювань і поранень, викладених в  розширеній  роботі  «Нариси гнійної хірургії».     

         Сліпота, що настала в 1958р., не заважала йому здійснювати божественні служби. Помер в  1961р. і  похований у Сімферополі.

 

 

«Нариси гнійної хірургії» - фундаментальна наукова праця з хірургії

 

                                              

            «Нариси гнійної хірургії» (рос. «Очерки гнойной хирургии») – класична, фундаментальна праця з хірургії  профессора В. Ф. Войно-Ясенецького (архієпископа Луки), що охоплює практично всі аспекти гнійної хірургії.   

 

          Монографія  вперше побачила світ в 1934 році.

 

          Книга видавалася 5 разів – в 1934 1946 1956, 1995 і 2000 роках.

 

          "Чрезвычайно тяжелый путь сельского хирурга-самоучки, который мне пришлось пройти, научил меня весьма многому, чем хотелось бы теперь, на склоне моей хирурги­ческой деятельности, поделиться с молодыми товарищами, чтобы облегчить их труд­ные задачи", - писав В. Ф. Войно-Ясенецький в передмові до першого видання своєї унікальної монографії, що стала на довгі десятиліття настільною книгою усіх лікарів.

 

         Войно-Ясенецкий,В.Ф.Очерки гнойной хирургии/ В.Ф. Войно-  Ясенецкий, 2- ое изд., доп..-М.:  МедГиз,1946.- 544с.

 

       Друге видання (1946 р.) в порівнянні з  першим було суттєво  доповнено та виправлено. У  передмові вчений писав: «Досягнута  головна моя мета - привернути увагу лікарів до гнійної  хірургії,  показати, що вона не нудна і неприємна справа, а надзвичайно  важливий розділ  хірургії, повний глибокого наукового інтересу,  дуже нелегкий  щодо діагностики та  оперативного лікування ».

 

               Войно-Ясенецкий,В.Ф.Очерки гнойной хирургии/ В.Ф. Войно-Ясенецкий, 3- е изд..-М.: МедГиз,1956.- 631с.

 

       Із передмови до 3-го видання: «Автор настоящей книги проф.

 В.Ф. Войно-Ясенецкий    известен как крупный специалист по  гнойной хирургии. Его «Очерки гнойной  хирургии»  привлекли к  себе общее внимание широтой охвата предмета и глубоким  клиническим  анализом  заболеваний. К изучению клиники нагноительных процессов  профес­сор В. Ф.  Войно-Ясенецкий  подходит с анатомо-физиологических позиций. С    большой  убедительностью он показывает  необходимость знания топографической анатомии при   решении вопросов топической  диагностики и рационального оперативного лечения нагноений. До  выхода в свет труда В. Ф. Войно- Ясенецкого, пожалуй, никому не удалось провести с такой  последовательностью анатомо-топографичес- кий принцип в изучении нагноительных процессов,  т. е. тот принцип, который был впервые выдвинут великим Н. И. Пироговым.»  

 

      Войно-Ясенецкий,В.Ф.(Архиепископ Лука) Очерки гнойной  хирургии/ В.Ф. Войно-  Ясенецкий  (Архиепископ Лука),

  5-е изд.-М.- СПб: ЗАО «Издательство БИНОМ», «Невский  Диалект», 2000.-704с.,ил.

 

 

      Із вступного слова до читачів професора Н.Н. Волобуєва

  «Не только замечательные открытия позволяют нам называть Войно-Ясенецкого своим  учителем. Но и его подвижническое трудолюбие, твердость и несгибаемость в  убеждениях, неутомимость в поиске, умение отстаивать свои взгляды, безупречная научная принципиаль­ность и честность. Имя Валентина Феликсовича Войно-Ясенецкого — врача телесного и духов­ного — воистину свято для отечественной и мировой хирургии, а изданная еще в 1934 году классическая монография “Очерки гнойной хирургии” до сих пор является настольной книгой для нескольких поколений врачей. Таковой она была и остается для меня — ив годы моего творческого становления, и сейчас, когда, казалось бы, пережито столь много, что хватит не на одну хирургическую судьбу. Между двумя датами — 1877 год и год 1961 — жизнь блестящего хирурга, подвижника, святителя, патриота, жизнь, которой можно только позавидовать...»