Методичні рекомендації до 80-річчя заснування Житомирської області
22 вересня 2017 року виповнюється 80 років від
заснування Житомирської області
Історична довідка
Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Площа території - 29,9 тис кв км, що становить 4,9% території України. Довжина області зі сходу на захід - 170 км, із півночі на південь - 230 км. В давні часи на території області жили слов'янські племена, нащадками яких стали древляни. Найдавнішим містом і водночас резиденцією князів у древлянській землі був Іскоростень (нині Коростень). З утворенням Київської Русі древлянська земля увійшла до її складу. Наприкінці XIII і на початку XIV ст. землі області увійшли до Литовського великого князівства. За Люблінською унією 1569 року територія Житомирщини в складі Правобережної України потрапила під владу Польщі. Після Третього поділу Польщі (1795 р) переважна частина території області увійшла до складу Волинської губернії, центром якої з 1804 року став Житомир. Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету в 1923 році здійснено адміністративно - територіальний поділ Волинської губернії шляхом утворення на території майбутньої Житомирської області Коростенського, Нов.-Волинського та Житомирського округів, в склад яких увійшли відповідні міста та райони. Наступне глобальне адміністративно — територіальне реформування було здійснено згідно з Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р., в ході якого зазначені округи були ліквідовані та утворена Житомирська область шляхом поділу Київської області, а також приєднання до неї м. Бердичів, Дзержинського, Любарського, Чуднівського та Янушпольського районів Вінницької області. В даний час за своїми розмірами область входить до числа найбільших в Україні - займає п'яте місце. Чисельність населення області складає 1 млн 345 тис чоловік, з яких більше половини проживає в містах. В склад області входить 23 адміністративних райони та 5 міст обласного підпорядкування. На сьогоднішній день область представляє собою розвинутий аграрно-індустріальний регіон України. Житомирщина багата на мінерально-сировинні ресурси. Великий і різноманітний комплекс корисних копалин області зосереджений в 512 родовищах, з яких розробляється 190. Деякі з них унікальні. Область займає друге місце в Україні по запасах лісових ресурсів. Лісистість складає майже третину території. На території регіону сформувалось багатогалузеве промислове виробництво. Житомирщина є лідером в Україні у виробництві окремих видів продукції. Тут виробляється 67,5% фарфоро-фаянсового посуду, 22% - панчішно-шкарпеткових виробів, 19% - пиломатеріалів, 20% - взуття, 12% - облицювальних виробів з природного каменю. Завдяки тому, що область розташована в двох грунтово-кліматичних зонах (Полісся та Лісостеп), с всі умови для ведення багатогалузевого сільського господарства.
Працівникам мережі бібліотек галузі охорони здоров’я області необхідно включити до планів роботи та провести заходи з відзначення цієї знаменної йати. Це можуть бути виставки та ілюстровані тематичні викладки літератури: «З днем народження, моя Житомирщина» ’’Моє
квітуче Полісся”. ’’Краса України - Полісся...”, ”Житомирщина - наш край”, культурно-мистецькі акції ’’Мистецтво одного села”, ’’Мистецька родина”; виставки творчих робіт студентів (учнів) на тему: ’’Краса України - Полісся...”, ’’Житомирщина - наш край”, ’’Рідний край” у медичних навчальних закладах області; провести засідання ’’круглого столу” на тему ’’Гордість Житомирщини - її люди” (запросити знаних людей району, медичного закладу)
Доцільно також підготувати презентацію книги краєзнавчої тематики відомих краєзнавців М. Костриці та Г. Мокрицького. У відділі інформації та бібліографії ОНМБ є книги цих авторів і їх можна використати.
Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: довідник. - Житомир, 2007.
Пам’ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. редакцією Г. Мокрицького / Енциклопедія Житомира. - Т. 2. Кн.1. - Житомир, 2009.
Мокрицький Г.П. Вулиці Житомира/ Енциклопедія Житомира. - Кн. 1.
- Житомир, 2007.
Мокрицький Г.П. Житомир: Архітектурно-краєзнавчий ілюстрований путівник-довідник,- Житомир, 2007. тощо.
Для презентації можна взяти будь-яке цікаве краєзнавче видання, яке вийшло у місті (районі), запросити автора для участі у її проведенні.
Сценарій
святкового заходу до 80-річчя утворення Житомирської області « Моя Житомирщина рідна, моє Полісся золоте »
Зал святково оформлений. По стінах розвішані плакати з українською державною символікою, символами рідного краю: великим та малим гербами та прапором Житомирської області, краєвидами Житомирщини.
Звучить фонограма: В північно-західній частині придніпровської
височини, в центральній частині поліської низовини, на лесових підвищених рівнинах розташована одна із самих родючих, багатих, обдарованих, споконвіку українських областей України - Житомирська область - комора українських титанових руд, граніту, мармуру, бурштину та напівдорогоцінних мінералів; її ліси багаті суницями, чорницями, ожиною, брусницею та іншими лісовими ягодами; лани цієї області — з
основних постачальників жита для всієї України.
Ця область - наша українська скарбниця !
Ведучий. Полісся. Це земля, де ми народились, уперше побачили і пізнали світ, тут ми робили свої перші кроки, уперше забриніли звуки рідної мови, завдяки якій ми усвідомили самих себе, почули колискову пісню, відчули любов і ласку, тут ми навчилися відповідати посмішкою на посмішку, співчуттям на чужий біль— це наша найдорожча у світі Батьківщина.
1 читець. Мій рідний край, земля моя свята,
Життя мого колиска калинова...
Тут синь гаїв і неба чистота,
І мила серцю українська мова.
Тут перший крок, і перша висота,
І я сама, і вся моя родина,
Щасливі та сумні мої літа,
І стежка в отчий дім одна-єдина.
Пісня «Можна все на світі вибирати сину...»
1 читець. Я люблю тебе, рідне Полісся, барвінкова моя сторона.
У твоєму дрімучому лісі цілий рік - наче справжня весна.
читець. Над твоїм пречудовим небом лиш співати хотілось мені.
А у полі твоїм веселковім понад житом пронестись в імлі.
конюшини росу позбивати, черепах привітати в ставку,
.і щовечора дивно вслухатись в соловейкову пісню дзвінку.
Ведучий. Назва Полісся вперше зустрічається в літопису по Іпатіївському списку. В документах ХІУ-ХУІ століть ця назва в основному розповсюджувалась на області басейну річки Прип’ять. Крім Прип’яті включались і ще землі Волині і Правобережної України, серед яких - Житомирщина.
1 читець Моє Полісся голубе й зелене,
Усе в озерах, ріках, джерельцях.
У цілім світі ти одне для мене,
Моє Полісся, в вікових лісах.
Тут небо найрідніше і ласкаве,
Тут всі дороги і стежки мої.
Гнучка верба схилилася над ставом,
В кущах бузкових вічні солов’ї.
Ведучий. Територія, яку обіймає сучасна Житомирська область, з давніх- давен заселена людиною. Археологічні пам’ятки свідчать, що понад 100 тисяч років тому на території області вже мешкали первісні люди. Пам’ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Паволоч Попільнянського районів та в інших місцях. У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена • древніми східнослов’янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. У ранньофеодальний період (11 - початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов’янської держави - Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І.П. Крип’якевичем, належали до слов’янської прабатьківщини, були колискою українського народу. У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов’янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завоцовників. У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці. У14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) і утворення Речі Посполитої, волинські землі були загарбані польськими магнатами. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).
За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь, разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.
1 читець А ти, знамення жита й миру,
Стоїш одинадцять віків,
Полісся славиш України,
Сьогодні і в часи волхвів.
Блакитним небом, золотавим житом Ти схожий на країни стяг,
Промінням сонячним залитий,
Добром славетний у віках.
Прекрасний край життя й любові Заплів ти щастя у вінок З душею, з піснею, зі словом,
І сяйвом посмішок жінок.
До тебе линуть всі дороги,
У тебе - доля моїх мрій,
У тебе - батьківські пороги...
Люблю тебе, Житомир мій.
(О. Мельник «Мій Житомир»)Звучить Пісня «Мій Житомир» - (гурт Хто Next?)
(слова Юрій Михалечко / музика Олександр Ступак)
Хтось ходив по Хрещатику А комусь сниться Червона площа Бродвей пройшов від початку Поля Єлисейські з,їздив хтось ще Я ж зійду з Театральної Піду на Велику Бердичівську Найрідніші місця мені Тут кожне подвір'я і кожен кут ПРИСПІВ: Це моє місто, я тут як вдома Це мій Житомир, це наш Житомир Ти приїзди й переконайся в тому Найкраще місто це Житомир Не треба їхньої Америки Париж з Пекіном нам не треба Бо є в нас Тетерева береги Бо є Полісся синє небо
Хтось Сан Ремо обожнює А я йду пішки по Корбутівці Від дівчат, що на Крошні є І місяць свідок моїй мандрівці Скільки раз навмання блукав І Польовою, і по Смолянці Яка гарна Мальованка Де вуста я цілував землячц ПРИСПІВ (див)
Хтось поїде у Шарм-аль-Шейх А я туди не куплю квиточка Є у мене квиточок вже На тролейбусі аж до Чулочки І піду собі вниз з моста І на красу не надивлюсь ніяк Навкруги все знайомо так Ех зустрічай мене Богунія ПРИСПІВ
Ведучий. Постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету в 1923 році здійснено адміністративно - територіальний поділ Волинської губернії шляхом утворення на території майбутньої Житомирської області Коростенського, Нов.-Волинського та Житомирського округів, в склад яких увійшли відповідні міста та райони. Наступне глобальне адміністративно — територіальне реформування було здійснено згідно з Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 p., в ході якого зазначені округи були ліквідовані та утворена Житомирська область шляхом поділу Київської області, а також приєднання до неї м. Бердичів, Дзержинського, Любарського, Чуднівського та Янушпольського районів Вінницької області. Площа території — 29,9 тис.кв.км., що становить 4,9 % території України. Довжина області зі сходу на захід -170 км , із півночі на південь - 230 км .
Наш край володіє значним природнім, економічним та інтелектуальним потенціалом. Територія сучасної Житомирської області знаходиться у двох фізико-географічних зонах: Поліссі і Лісостепу. Житомирщина багата на чудові пам’ятки природи, славиться затишними гаями і лісами, прозорими річками і ставками, мальовничими стрімкими скелями, рідкісними представниками флори і фауни. На Житомирщині порівняно багато заповідних територій - парків, дендропарків, урочищ, окремих лісових ділянок, які мають неабияке наукове й естетичне значення. Це передусім Поліський державний заповідник, створений у 1968 році, загальна площа якого понад 20 тис. га, урочище Корніїв, що в Овруцькому районі, Нова- Чорторийський парк та багато інших.
Читець 1. Рідна земле, мати всіх чудес,
Ти велична, щедра, неповторна.
Благодать приймаєш із небес,
Підставляєш сонцю своє лоно.
Скільки б не родила ти плодів,
Не раділа б синові чи донці - Соняшник - то справді диво з див,
Квітка, зачарована на сонце.
І яким би нам не випав шлях,
І куди б нас доля не водила,
А душа летить в степи, мов птах,
Кличе в рідний край могутня сила.
Соняшників поле на зорі Зустрічає золотим розмаєм.
Земле, ти прекрасна в цій порі,
На найкращих струнах серця граєш.
Ведучий. Рушник на стіні... Давній наш звичай. Не було здається в жодному селі та і на Україні жодної оселі, якої б не прикрашали. Хоч би яке убоге судилося поліщукам життя, а всюди палахкотіли багатством кольорів рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родини без дітей. На Полісі з рушниками виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали в останню путь, ним прикривали хліб на столі. Хліб і рушник - одвічні поліські символи.
Хліб і сіль на вишиваному рушнику-здавна висока ознака гостинності поліщуків. Кожному , хто приходив з чистими помислами, приносили цю давню слов’янську святиню Прийняти рушник, поцілувати хліб - символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку шану одне до одного. Цей звичай пройшов крізь століття, є доброю традицією і в наш час.
1 читець. Рушникове обличчя веселе Обпліта коровай на столі,
Закликає гостей до оселі,
Випромінює щедрість землі.
Рушничок на столі — давній звичай,
2 читець. Ним шлюбують дітей матері,
Він додому із далечі кличе,
Де в калині живуть солов'ї.
Він простелений тим, в кого серце Не черствіє й дарує тепло.
Хай цей символ сусідиться вічно,
В нашій хаті на мир, на добро.
Ведучий. Багатий піснями наш поліський край. Старожили згадують «Вийдеш було вечором на вулицю , а там...В одному кінці, в другому звучить пісня. Голоси дівчат, хлопців, як дзвіночки переливаються різноголоссям . Любо душі слухати. Миттю біжиш туди, бо душа співати хоче...»
Пісня «Пісня про рушник»
Ведучий. Події нашого складного часу не обійшли Житомирщину. Страшна чорнобильська трагедія 1986 року торкнула її чорним крилом і принесла новеє лихо, небезпеку й тривалість якого важко спрогнозувати. Найбільше постраждали Народицький, Олевський, Луганський, Коростенський райони. А в Новгород-Волинському районі в зоні підвищеної радіації опинились села Курчиця, Городниця, Дубники та інші. Вражена радіацією, пройшовши через усі соціально - економічні потрясіння та негаразди, область продовжує жити й розвиватися.
Читець 1 Тут був народ.. Родилися тут люди...
Й жили собі, як світ, поліщуки...
Тепер життя нема тут....і не буде... тепер усе тут стало навпаки:
Тут ходить смерть. Підступна. Бо незрима.
Й сам чорт шкребе потилицю руду Бо він своїми «мудрими» очима Наврочив цьому краєві біду.
Й коли пройшли дощі радіаційні (Й земля взялась якимись там кюрі),
Він все зробив — на диявольському рівні! —
Щоб тут навік лишити пустирі.
Насіяв зла - воно росте з роками - Й скородить горем — газда чоловік! - Тепер своїми чорними руками Гіркі плоди збиратиме повік.
А де ж народичі?...
Нема того народу...
(Й малих уже народичів нема)...
Лиш чорт, коли побачив свою шкоду,
За ум вхопивсь руками обома.
Та - де той ум! - є форуми й наради - Запізно ж бо за голову взялись...
Я певен: край сей смертний, чорта ради,
Назвуть іще й Нарадичем колись.
Кому ж (не знаю) слати сі прокляття Й оці рядки, як сльози на золі,
За те, що не лишилось навіть клаптя Колись тут найчистішої землі?...
Тут був народ І ріс в годину гожу,
Од пращура й до мене: пра-пра-пра...
...Поставлю крапку. Більш писать не можу,
Коли й сльоза вже капає з пера.
(Іван Сльота «Народичі»)
Ведуйий. Але найціннішим скарбом Поліської землі є щирі, відверті, творчі й працьовиті люди - нащадки древлян, які вшановують свій рідний край сумлінною працею, звеличують його трудовими здобутками, піснями, музикою, віршами, які самі й творять. Незмінною залишається їх любов до свого краю, їх великий оптимізм і впевненість у кращому майбутньому.
Читець 1. І пишний кущ калини під віконцем,
Де пташечка своє гніздечко в’є.
На цій землі усе під щедрим сонцем Найкраще в світі, рідне і моє.
Тут журавель стоїть біля криниці І воду п’є живу із джерела.
Живе джерельце чистої водиці —
Б’є для життя, любові і тепла.
Читець 2. Моє Полісся рідне, калинове,
Заквітчане, в казкових рушниках.
Джерельне, солов’їне і вербове,
Живе в піснях і житиме в віках.
Я люблю тебе, миле Полісся!
А як можна тебе не любить?
Ти чи здалека, а чи зблизька, все одно нагадаєш мені Про свої прохолоднії ранки, про духмяні свої вечори, про чарівні такі світанки, й такі любі серцю пісні.Читець 1. Я люблю тебе, земле багата !
Рідну липу, озера, річки, і гриби, і малі опенята, і пісні поліщуцькі сумні.
І, можливо, я стежку забуду, чи чиюсь адресу згублю, пам'ятай, синьооке Полісся, я тебе невимовно люблю!
Книжково-ілюстративна виставка «Перлина українського Полісся»
« Мій рідний край, земля моя свята, Життя мого колиска калинова...»
Століттями не зрушений Житомир... ( історія, сьогодення, символіка Житомирської області)
Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: довідник. - Житомир, 2007.
Пам’ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. редакцією Г. Мокрицького / Енциклопедія Житомира. - Т. 2. Кн.1. - Житомир, 2009.
Мокрицький Г.П. Вулиці Житомира/ Енциклопедія Житомира. - Кн. 1. - Житомир, 2007.
Мокрицький Г.П. Житомир: Архітектурно-краєзнавчий ілюстрований путівник-довідник,- Житомир, 2007. тощо.
Історія міст і сіл Української PCP. Житомирська область. - К., •Житомир: Фотоальбом. -К.: Мистецтво, 1983.
Опанасюк О.Є., Каповський Ю.Л. Житомир: Що? Де? Як?
Фотопутівник. - К., 1984.
Костриця М.Ю. Географія Житомирської області. - Житомир, 1993. Костриця М.Ю. Рідний край. - Житомир, 1994.
Житомиру-1125: Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої
конференції... - Житомир,2009.
Житомир в історії Волині і України: тези Всеукр. наукової краєзнавчої1 конференції. - Житомир, 1994.
Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. Житомир: Підручна книга з
краєзнавства. - Житомир, 2007
В цей розділ включаються також статті з обласної газети «Житомирщина», районної преси.
«З благословенної землі...» Постаті Великої Волині ( історичні постаті, видатні люди, славні уродженці Житомирщини - І. Огієнко, С. Корольов, J1. Українка, І. Фещенко-Чопівський, Борис Тен, О.П. Довженко, О. Ольжич, С. Ріхтер, В. Короленко, Б. Лятошинський, В. Литвин та ін.; їх праці, твори та література про них; видатні люди району, міста.
Борис Тен Таємна сповідь. - Житомир, 1997.
КострицяМ. М.С. Грушевський у Житомирі// Житомирський вісник.
1994. - 25 листопада.
Костриця М. Син зачарованої Десни [О. П. Довженко]// Рад. Житомирщина. — 1981. - 6 вересня.
Костриця М. Титан української культури [Б.М. Лятошинський]// Житомирський вісник. - 1994. - ЗО грудня.
Костриця М. Тріумф і трагедія Корольова // Житомирський вісник. - 1993. — 9 квітня.
Костриця М., Кондратюк Р. Велет руху: О. Ольжич і Житомирщина: Історико-краєзнавчий нарис. - Житомир-Київ, 1997.
Фещенко-Чопівський І. Хроніка мого життя. - Житомир, 1992.
ІП. Поліська земля - колишня партизанка.... (Житомирщина у Великій Вітчизняній Війні, партизанський рух, окупація)
Маєвська Н.К. Медична служба в партизанських загонах. - К., 1985 Житомиряни на фронтах Великої Вітчизняної Війни 1941-1945. Спогади ветеранів. - Житомир, 2000.
Золотые звёзды Полесья: Очерки о Героях Советского Союза. - К.,
1985.
Житомирщина у Великій Вітчизняній Війні 1941-1945 рр: 36.
документів та матеріалів. - К., 1969
«Невиплакану тугу України вбирала обезлюднена земля...»
(Чорнобильська трагедія)
Чорний біль Житомирщини: Історико-публіцистичний нарис. - Житомир, 2001.
Медико-біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи через 15 років. - Житомир, 2001.
Состояние тиреоидной системы у детей и подростков, проживающих в Народичском районе Житомирской области //Чебан А.К. Нестохастические тиреоидные эффекты Чернобыльской катастрофы / А.К. Чебан. - К., 2006. - С. 91-100. (616.441)
Статті з газети «Пульс», місцевої преси, журнальні джерела.
«Храм здоров’я усім землякам Ви звели на Поліськім граніті...»
(медицина Житомирщини, публікації з газети «Пульс», «Житомирщини», районної преси )
Толстанов O.K., Парій В.Д. Реформування охорони здоров’я на Житомирщині. - Житомир, 2006.
Історія розвитку охорони здоров’я на Житомирщині. — Житомир, 2004 Дім тепла і любові. Нариси з історії Житомирської обласної дитячої лікарні.
Житомир, 2011Крикливець JI.C., Скуртов А.М. Нариси з історії розвитку терапевтичної служби Житомирщини. - Житомир, 2006
Шатило В.Й., Толстанов O.K., Хададова М.В. Від школи фельдшерів - до інституту медсестринства. 1875-2010. - Житомир, 2010.
Самая первая больница Житомирщини. Вчера, сегодня, завтра... ТМО №1 г. Житомира. - Житомир, 2002.
Розділ, присвячений району, місту, селу
Звягель - Новоград-Волинський: від сивої давнини до сьогодення: Наук, збірник. У 2-х т. — Житомир, 2007.
Бердичівська земля у плині часу: Наук, збірник. У 2-х т. - Житомир, 2007., тощо /
Статті з обласної, районної преси.